- місце голови
- chair
Українсько-англійський юридичний словник.
місце голови
Look at other dictionaries:
іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || … Український тлумачний словник
узголів'я — узголо/в я, я, с. Місце на постелі, куди лягають головою. || Взагалі будь яке місце біля голови того, хто лежить де небудь. || Підвищення, яке намощується під голову для лежання, спання … Український тлумачний словник
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
вилітати — I в илітати аю, аєш, док. Літаючи, пробути певний час у повітрі. II виліт ати а/ю, а/єш, недок., ви/летіти, ечу, етиш, док. 1) Летіти, покидаючи місце свого перебування або з являючись де небудь (про птахів, комах, літальні апарати і т. ін.). ||… … Український тлумачний словник
тім'ячко — а, с. 1) Зменш. пестл. до тім я 1). 2) анат. М яке місце на верхній частині голови немовляти, де кістки черепа ще не зрослися … Український тлумачний словник
тонзура — и, ж. Виголене місце на маківці голови у католицьких духовних осіб … Український тлумачний словник
гіппокамп — (грец. морський коник) Міфічна тварина, що зображалася у вигляді голови коня з тулубом змії і риб ячим хвостом. Прообразом слугував морський коник, тому Г. показували запряженими у колісницю бога морів Посейдону та прислужниками інших морських… … Архітектура і монументальне мистецтво
замковий камінь — Верхній клинчастий камінь арки або склепіння, також виконаних з клинчастих каменів (синонім аграф2). Нерідко мав більші розміри, виступав над поверхнею стіни та відзначався барельєфним акантом, волютою або маскароном із зображенням людини, голови … Архітектура і монументальне мистецтво
коник — ника, ч. Лз. Місце в кутку ліжка у голови положниці. В конику мала палюнкы кватерку … Словник лемківскої говірки
пліш — пліши, ж. Пр. 1. Кільце виголене на вершку голови у польських католицьких ксьондзів. 2. Голе місце між збіжжям … Словник лемківскої говірки
